Mark
Mandryk

Музику розбираю так само, як усе інше: залажу всередину, дивлюсь, з чого вона зібрана, і складаю своє. Пишу в Bitwig. ССЧ — альбом, який ми зробили з Payalnyk: десять треків і по заповіді на кожен, ssch.mandrock.me.

Візуали починаю з розбору: беру шейдер і ламаю, поки не стане видно, що тримає картинку. TouchViz — шейдер, який реагує на дотик, нахил телефона і звук із мікрофона: торкнувся, і сцена вже інша.

Код — те, на чому стоїть усе інше: ним я розбираю чужі системи і ним збираю свої. Тільки за це літо почав понад три десятки нових проєктів (інструменти, боти, сайти, плеєри), і більшість із них можна потикати просто в браузері на tools.mandrock.me.

З залізом працюю тоді, коли потрібної мені штуки просто нема на ринку. Зараз роблю «Type-C по повітрю»: пару донглів, що передає USB-C без кабелю. Якщо ж залізо є, а софт до нього поганий, лізу в протокол: для Akai MPD32 написав тул, який знімає пресети й заливає їх назад.

Пишу, щоб розібране не загубилось. Статті лежать на articles.mandrock.me: агенти, власна інфра, SysEx, а в /language — про мову. Наступний цикл — «Машини часу і простору».

Claude — вже велика частина того, як я думаю і працюю, і його я розбираю зсередини. Пишу скіли, контракти й драйвери ранів: ставлю задачу ввечері, а зранку читаю лог і код виходу, а не звіт агента про те, який він молодець. Частину цього виклав відкрито: handoff-skills на GitHub.

@mandrockspalace — віконце в мій звичайний день. Пощу те, що зачепило око або здалось важливим, і те, що не встигло стати статтею чи тулом: побачене, почуте, недороблене.